Частина 2-36. Додаткові вимоги до комерційних електричних кухонних плит, духовок, готувальних поверхонь та елементів готувальних поверхонь




ІЕС 60335-2-36:2008

HOUSEHOLD AND SIMILAR ELECTRICAL APPLIANCES SAFETY
Part 2-36. Particular requirements for commercial electric cooking ranges, ovens, hobs and hob elements




ПРИБОРЫ БЫТОВЫЕ И АНАЛОГИЧНЫЕ ЭЛЕКТРИЧЕСКИЕ БЕЗОПАСНОСТЬ
Часть 2-36. Дополнительные требования к коммерческим электрическим кухонным плитам, духовкам, готовочным поверхностям, и элементам готовочных поверхностей



Загрузити ДСТУ ІЕС 60335-2-36:2010

 

1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

Цей розділ частини 1 замінити таким.

Цей стандарт стосується безпеки електричних комерційних кухонних плит для приготуван­ня їжі та хлібних виробів, духовок, готувальних поверхонь та їх елементів, які не призначено для побутового та аналогічного використання, номінальна напруга яких не перевищує 250 В для однофазних приладів, під'єднаних між однією фазою і нейтраллю, та 480 В для інших приладів.

Примітка 101. Такі прилади використовують, наприклад, у ресторанах, їдальнях, лікарнях І комерційних підприємствах, таких як пекарні, скотобійні.

Цей стандарт поширюється також на електричні частини приладів, що використовують Інші види енергії.

Цей стандарт також враховує, наскільки це застосовно, загальні небезпечні чинники, пред­ставлені такими типами приладів.

Примітка 102. Треба враховувати, що

— для приладів, призначених для експлуатації в рухомому транспорті, на борту кораблів чи літаків, може бути необхідним встановлення додаткових вимог;

— у багатьох країнах додаткові вимоги щодо безпеки встановлюють національні органи охорони здоров’я, національні органи охорони праці, національні органи водопостачання та аналогічні органи.

Примітка 103. Цей стандарт не поширюється на

— прилади виключно промислової призначеності;

— прилади, призначені для використання в приміщеннях, де превалюють особливі умови середовища, такі як наявність корозійного та вибухонебезпечного середовища (пил, пара чи газ);

— прилади з постійним процесом роботи для поточного виробництва їжі;

— прилади для готування за допомогою пари, духовки з примусовою повітряною конвекцією та паровою конвекцією (ІЕС 60335-2-42);

— підігрівачі для чашок (ІЕС 60335-2-49);

— мікрохвильові духовки (печі) (ІЕС 60335-2-90).

2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ

Застосовують цей розділ частини 1.

3 ТЕРМІНИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТЬ

Застосовують цей розділ частини 1 Із такими уточненнями.

3.1.4 Доповнення:

Примітка 101. Номінальна споживана потужність — це сума споживаних потужностей усіх окремих елементів при­ладу, що можуть бути ввімкнені одночасно; якщо можливо кілька таких комбінацій, то для визначення номінальної споживаної потужності вибирають комбінацію, що дає найбільшу споживану потужність.

3.1.9 Заміна:

Нормальний режим роботи (normal operation)

Режим роботи приладу за таких умов.

Суцільні елементи готувальних поверхонь (готувальні елементи) працюють без наванта­ження, а готувальні елементи в кожухах, які вироблено з матової чорної холодно- або гарячека­таної сталі, завтовшки від 9 мм до 10 мм, що покриває не менше ніж 90 % і не більше ніж 100 % площі елемента, працюють із навантаженням. Готувальні елементи працюють за органів керу­вання, встановлених у положення, що забезпечують температури, наведені нижче. Температури вимірюють у геометричному центрі або в найгарячішій точці суцільного елемента чи навантаження, якщо елемент непередбачено нагрівається.

Крокові органи керування встановлюють у перше положення, що забезпечує температуру, яка дорівнює або перевищує 275 °С. Циклові органи керування встановлюють так, щоб середнє зна­чення температури впродовж циклу дорівнювало 275 °С ± 5 °С. Якщо такої температури не можна досягнути, то орган керування встановлюють у максимальне положення.

Джерела неіндукційного нагрівання всередині склокерамічного чи аналогічного матеріалу працюють з каструлею або каструлями, заповненими до висоти (60 ± 10) мм холодною водою. Каструлі з алюмінію, звичайної якості, не поліровані до блиску, з вигином не більше ніж 0,1 мм. Каструлі мають закривати зону готування якомога більше.

Каструлі накривають кришкою. Органи керування встановлюють і залишають у максимальному положенні до закипання води, та регулюють так, щоб вода продовжувала кипіти. Для підтримування рівня води під час кипіння додають воду.

Джерела Індукційного нагрівання всередині склокерамічного чи аналогічного матеріалу працюють з каструлями, рекомендованими виробником.

Якщо використовують одну каструлю, то вона має накривати площу якомога ближче до (але не менше) повної площі зони готування. Каструлю розташовують у центрі.

Для некруглих зон готування обирають комбінацію з найменшої кількості каструль, необхід­них для накривання якомога більшої площі зони готування.

Каструлі в кожному випадку наповнюють холодною олією для смаження до висоти (30 ± 5) мм. Органи керування встановлюють і залишають у максимальному положенні доти, доки температура олії не досягне 180 °С, та регулюють так, щоб температура олії підтримувалася такою, що дорівнює (180 ± 15) °С.

Подальше випробування проводять за допомогою каструль, заповнених до висоти 60 мм ± 10 мм холодною водою. Каструлі накривають кришкою. Органи керування встановлюють І залишають у мак­симальному положенні до закипання води, та регулюють так, щоб вода продовжувала кипіти. Для підтримання рівня води під час кипіння додають воду.

Використовують умови (олія чи вода), що забезпечують найнесприятливіший результат.

Духовки працюють без навантаження з органами керування, встановленими в таке поло­ження, щоб середня величина температури впродовж циклу термостатування в геометричному центрі використовуваного простору всередині духовки дорівнювала 240 °С ± 4 °С. Крокові органи керування встановлюють у таке положення, щоб ця температура дорівнювала 240 °С ± 15 °С. Для духовок, що можуть досягати температури більше ніж 290 °С, органи керування встановлюють у таке положення, щоб температура була на 50 °С ± 4 °С нижче від максимальної температури, що може бути досягнута. Для духовок, що не можуть досягати температури 240 °С, органи керування встановлюють у максимальне положення.

Електричні сковороди працюють за органів керування, встановлених у положення, що за­безпечують температури, наведені нижче. Температури вимірюють у найгарячішій точці кожної контрольованої поверхні для готування. Крокові органи керування встановлюють у перше поло­ження, що забезпечує температуру, яка дорівнює або перевищує 275 °С. Циклові органи керування встановлюють так, щоб середнє значення температури впродовж циклу дорівнювало 275 °С ± 5 °С. Якщо така температура не може бути досягнута, то орган керування встановлюють у максимальне положення.

Двигуни, що входять до конструкції приладу, працюють у запланований для них спосіб у найсуворіших умовах, які очікують за нормального використання, з урахуванням Інструкцій виробника.