ДСТУ EN 308-2001
ТЕПЛООБМІННИКИМетоди випробовування пристроїв регенерування теплоти «повітря—повітря» та «повітря—відпрацьований газ» для визначання експлуатаційних характеристик
1 СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ Цей стандарт визначає методи лабораторного випробовування для визначання вимірюваних параметрів установок регенерування теплоти із суміші повітря—повітря та пристроїв, які генерують теплоту із відпрацьованих газів опалювальних установок в будинках (за винятком застосовування типу процес—процес). У стандарті визначено вимоги та методи випробовування, а також вхідні критерії, які необхідні для випробовування для підтвердження вказаних виробником робочих даних. У цьому стандарті до терміну «відпрацьоване повітря» відносять і продукти згоряння. Цей стандарт розроблено як основу для випробовування установок регенерування теплоти для HVAS-систем, які визначено в EN 247. До HVAS-системи відносяться теплообмінники, які встановлено в корпусі з відповідними приєднаннями каналів повітря і, в деяких випадках, із вентиляторами та насосами, але без інших функціональних вузлів. Цей стандарт поширюється на такі категорії теплообмінників: Категорія І Рекуператори Категорія II Теплообмінник із проміжно увімкненими засобами теплопередавання Категорія На: без зміни фази Категорія ІІЬ: зі зміною фази (теплова труба тощо) Категорія III Регенератори (з масою, що накопичує теплоту) Категорія ІІІа: не гігроскопічні Категорія ІІІb: гігроскопічні Установки регенерування теплоти з теплообмінниками та з проміжно увімкненими засобами теплопередавання без зміни фази (категорія Па) слід перевіряти як комплексні функціональні вузли, зокрема насоси та трубопроводи між пучками труб. Цей стандарт установлює методи випробовування, за допомогою яких слід визначати такі показники: а) зовнішній витік; b) внутрішній витік відпрацьованого повітря для додаткового повітря всередині установок регенерування теплоти категорії І і II за умови визначеної різниці тиску між каналами повітря; c) передавання відпрацьованого повітря в додаткове повітря установок регенерування теплоти категорії III; d) температурний коефіцієнт та коефіцієнт вологості; e) падіння тиску між точками відводу та подавання повітря. 2 НОРМАТИВНІ ПОСИЛАННЯ Цей стандарт містить вимоги з інших публікацій через посилання на ці публікації із зазначенням та без зазначення року їх опублікування. Ці нормативні посилання наведено у відповідних місцях тексту, а перелік публікацій наведено нижче. У разі посилань на публікації із зазначенням року їх опублікування наступні зміни або наступні редакції цих публікацій чинні для цього стандарту тільки в тому випадку, якщо їм надано чинності зміною або підготовленням нової редакції. У разі посилань на публікації без зазначення року опублікування, чинним є останнє видання наведеної публікації. EN 247 Heat exchangers — Terminology EN 305 Heat exchangers — Definition of performance of heat exchangers and the general test procedure for establishing performance of all heat exchangers EN 306 Heat exchangers — Methods of measuring parameters necessary for establishing the performance EN 307 Heat exchangers — Guidelines to prepare installation, operating and maintenance instructions required to maintain the performance of each type of heat exchanger НАЦІОНАЛЬНЕ ПОЯСНЕННЯ EN 247 Теплообмінники. Терміни та визначення понять EN 305 Теплообмінники. Визначання експлуатаційних характеристик теплообмінників та загальна методика випробовування для встановлення експлуатаційних характеристик усіх теплообмінників (в Україні буде впроваджено як ДСТУ EN 305-2001, IDТ) EN 306 Теплообмінники. Методи вимірювання необхідних параметрів для встановлювання робочих характеристик EN 307 Теплообмінники. Директиви з розробляння настанов з монтажу, експлуатування та технічного обслуговування, які потрібні для необхідного підтримання потужності всіх теплообмінників
| |
|
| |
| Переглядів: 351 | | |
| Всього коментарів: 0 | |