ДСТУ-Н Б A.1.1-80:2007

Керівний документ J

ЩОДО ПЕРЕХІДНИХ МІР ВІДПОВІДНО ДО ДИРЕКТИВИ СТОСОВНО БУДІВЕЛЬНИХ ВИРОБІВ
Kerivnyj dokument J
ŠČODO PEREHIDNYH MIR VIDPOVIDNO DO DYREKTYVY STOSOVNO BUDIVEL’NYH VYROBIV

Guidance paper J

TRANSITIONAL ARRANGEMENTS UNDER THE CONSTRUCTION PRODUCTS DIRECTIVE



 

Руководящий документ J

ОТНОСИТЕЛЬНО ПЕРЕХОДНЬІХ МЕР СОГЛАСНО ДИРЕКТИВЕ ПО СТРОИТЕЛЬНЬІМ ИЗДЕЛИЯМ




Загрузити ДСТУ-Н Б A.1.1-80:2007

 

1. СФЕРА ЗАСТОСУВАННЯ

 

Цей Керівний документ розглядає проблему перехідних мір в контексті впровадження Директиви Ради 89/106/ЄЕС1 (надалі позначеної як Директива будівельних виробів, або CPD), як змінено за Директивою Ради 93/68/ЄС2.

 

Керівний документ призначено для авторів технічних умов (членів CEN/CENELEC і ЕОТА), для органів регламентації і виконавчої влади в рамках Європейської економічної зони (ЕЕА), для нотифікованих органів і промисловості.

 

В контексті цього Керівного документа термін "перехідні міри" стосується періоду часу, протягом якого як національні, так і європейські технічні умови є доступними для використання виробниками, які розміщують свої вироби на ринку ЕЕА, – період співіснування. Рекомендації для Держав-членів в документі також звернено до держав EFTA (Європейської асоціації вільної торгівлі) ЕЕА. Рекомендації для CEN також звернено до CENELEC. Посилання на національні положення стосується законів, регламентів і адміністративних положень Держав-членів.

 

Настанова, впроваджена в цьому документі, забезпечує структуру, в рамках якої Комісія та Держави-члени запровадять у використання технічні умови, розроблені на підтримку CPD. Всі аспекти функціонування системи будуть докладно перевірені Комісією, а настанову переглядатимуть в світлі досвіду.

 

 

2. ВСТУП

 

Головна мета періоду співіснування полягає в тому, щоб дозволити виробникам і нотифікованим органам пристосуватися поступово до процедур оцінки відповідності і основних вимог, встановлених директивою. Виробникам, імпортерам і дистриб'юторам також необхідно нада 

и часу, щоб реалізувати будь-які права, набуті за правилами, які передують впровадженню нового режиму (наприклад, щоб продати запаси виробів, виготовлених за національними правилами, чинними попередньо).

 

На відміну від більшості інших директив "нового підходу", CPD не має явного, датованого періоду переходу, протягом якого виробники мають вибір між виконанням директиви чи національних правил. Замість цього перехідні заходи визначає стаття 6 (2), яка встановлює:

"Держави-члени, проте, дозволяють розміщення на ринку на їхній території виробів, що не підпадають під дію частини 2 статті 4, якщо вони задовольняють національним положенням, що узгоджуються з Договором, і якщо європейські технічні умови, зазначені у главах II та III, не передбачають інше."

 

Інтерпретація цієї статті – кожні європейські технічні умови зазначають положення для періоду співіснування, охоплюючи вироби, що знаходяться в сфері застосування цих технічних умов. Зі статті 6 (2) також випливає, що як тільки цей період співіснування закінчено для конкретних технічних умов, Держави-члени більше не можуть дозволяти тим виробам, які задовольняють раніше чинні національні положення, далі розміщуватися на ринку ЕЕА. Всі вироби, що знаходяться в сфері застосування цих технічних умов, повинні після цього задовольняти всі умови CPD.